НЕЛОГІ́ЧНО. Присл. до нелогічний;
// у знач.
присудк. сл. [Сусанна:] Забирайтесь геть, поки
не прийшов Юрій Михайлович. [Тарталюк:] А це
вже й зовсім нелогічно. Я.. хочу, щоб він прийшов (Іван Кочерга,
II, 1956, 478).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 331.