НЕЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений логіки;
непослідовний;
// Який суперечить логіці у своїх поглядах,
міркуваннях і т. ін. [Андрій:] Ти невиспана,
знервована догляданням хворого і маєш право бути нелогічною
(Леся Українка, III, 1952, 719).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 331.