НЕМО́ВЧНИЙ, а, е. Який не замовкає, не вщухає, який звучить безперервно, постійно. Немовчна канонада гула, наче грім у тропічну зливу (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 634); Гомін вулиць многооких, Як плеск немовчної води, І ратних подвигів високих Та болю смертного сліди (Максим Рильський, III, 1961, 225).