в означеннях
Тлумачення, значення слова «немудрий»:

НЕМУ́ДРИЙ, а, е.

1. Із звичайними розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний. Ми [ученики] привикли до немудрих учителів (Іван Франко, IV, 1950, 219); Верига боязко зирнув на Кривоноса; за козацьку честь він міг і шаблею повчити немудрих гречкосіїв (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 28);
//  у знач. ім. немудрі, рих, мн. Люди із звичайними розумовими здібностями. Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засядуть, і премудрих Немудрі одурять! (Тарас Шевченко, I, 1963, 331).

2. Позбавлений складності. Дудник квапився хутчій скінчити свій перерваний розмовою немудрий туалет (Яків Качура, Вибр., 1947, 34); Спасибі, милі пташенята, ..За те, що ваш немудрий, чесний спів Дає нам стільки втіхи й насолоди! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 64);
//  Простий своєю будовою, своїм обладнанням, складом і т. ін. Чи пташину яку спіймає котрий [хлопець], чи змайструє яку немудру іграшку, та ще як нема в своїй сім'ї малечі, — ото й несе в школу Павлуші (Андрій Головко, II, 1957, 201); Дідусь робив людям вулики і лагодив немудру сільську машинерію (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 179);
//  Який легко можна зрозуміти, сприйняти, засвоїти; нескладний. Ярина була добріша за Одарку і показала Василині немудру справу коло самовара (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Так іноді поеми всі віддав би За кілька слів нерівних, гарячкових, Повитих гнівом, радістю, любов'ю, Немудрих слів, сильніших за премудрі! (Максим Рильський, I, 1960, 248);
//  Позбавлений будь-якої розкоші, багатства; досить скромний. Вуйко встиг давно вже пообідати свій немудрий обід, відпочив трохи й косу підклепав... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 120); Невеличкий похідний чемоданчик Норового було вже зібрано. Лежало там усе немудре майно студента (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 191);
//  Простий формою та змістом. Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 80);
//  Який не потребує великих зусиль, уміння, хисту і т. ін. Наступного дня взялася Савета за немудрі свої обов'язки: випрала перепріле від бруду й поту шмаття трьох чоловіків, навела сякий-такий лад (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 280).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 340.

Коментарі (0)