в означеннях
Тлумачення, значення слова «немилість»:

НЕМИ́ЛІСТЬ, ласті, жін. Недоброзичливе, непривітне, неприхильне ставлення до кого-, чого-небудь. — Не по правді! — Не годиться! — залунали звідусіль веселі чоловічі голоси. — За що їй така немилість? (Олесь Гончар, II, 1959, 166).
 Впадати (впасти, потрапляти, потрапити) в немилість — втрачати чию-небудь прихильність, перебувати в опалі. В немилість потрапив і Согімонов, якого було засуджено до покарання батогами (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 37); Накликати (накликати) на себе немилість — своєю поведінкою, вчинками викликати у кого-небудь гнів, недоброзичливе, неприхильне ставлення. Бійці його дуже любили, бо він ними дорожив і відстоював їх перед вищим командуванням так гостро і принципово, що іноді накликав на себе немилість (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 491); Він чимсь дуже розгніваний, хоча гості поки що нічим не могли накликати на себе його немилість (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 336.

Коментарі (0)