в означеннях
Тлумачення, значення слова «неначе»:

НЕНАЧЕ.

1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Тарас Шевченко, II, 1953, 33); Двір заріс споришем та зеленів, неначе лука повесні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 43); З дитячого садка, неначе горобці, Пурхнули дошкільнята (Максим Рильський, II, 1960, 40).

2. спол. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних речень додаткових, способу дії, означальних та для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в них. Тихі, тихі й спокійні в ту нічку були ліс і поле на цілім просторі, і здавалось, неначе ми чути могли, як спадали летючії зорі (Леся Українка, I, 1951, 199); — Він мене так розглядає, неначе приміряє, яким я буду в бою! — подумав Черниш (Олесь Гончар, III, 1959, 39); Тріпонувся [Тимофій] так, неначе із каменю виходив (Михайло Стельмах, II, 1962, 204).

3. част. Уживається для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в реченні. Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 110); В лісі цім неначе на протязі років ніхто з людей не бачив ведмедів та вовків (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 343.

Коментарі (0)