в означеннях
Тлумачення, значення слова «ненароком»:

НЕНАРО́КОМ, присл.

1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Дівчину ніби ненароком зустріли майже біля порога капітанової квартири Омельчук та Махотка (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 12); Передаючи йому бідон, ненароком чи навмисне торкнулась [Тоня] рукою його руки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 35);
//  Випадково, непередбачено, несподівано. Може, й мене ненароком Діточки згадають (Тарас Шевченко, II, 1963, 111); Біля книжкового кіоска Андрій ненароком зустрівся з Катею (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 367); Щоб не поразитися ненароком на управителя, Мотронка вернулася додому (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 38).

2. Необережно, необачно, не бажаючи заподіяти щось неприємне. Хворий почав оповідати йому цілу легенду, як йому вилами ненароком пробив хтось руку (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 30); Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрелив від того незначного руху (Олесь Гончар, III, 1959, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 342.

Коментарі (0)