НЕНА́ТЛИЙ, а, е, діал. Ненаситний. — Так ось вона, та неймовірна казка Про змія лютого, що мав ненатлу, Вогненну пащу!.. (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 102); Співає Карлос Пуебла! Ви чуєте голос Куби? Ваша душа затерпла, Ненатлі доларолюби (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 88).