в означеннях
Тлумачення, значення слова «необережний»:

НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, — вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (Нечуй-Левицький, I, 1956, 70); Я зривавсь, необережний, в прірву, Тіло ти моє втримав важке (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 17);
//  Який робиться, здійснюється необдумано, необачно, без урахування можливої небезпеки, неприємності. Він ніс дитину незвично й урочисто, боячись найменшого необережного руху (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 151); Та не хвилюйся! В серці збережу, Не заплямовану необережним вчинком, Тебе, як друга вірного (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 134);
//  Який свідчить про чиюсь необдуманість, необачність. Ставши агітатором, Катерина знайшла своє місце в житті, дарма що довкола панував терор і за кожне необережне слово можна було заробити собі мотузку на шию (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 344.

Коментарі (0)