Словник української мови

НЕОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який не належить до живої природи; у якому відсутні життєві процеси. Хімікам відомо зараз більше ніж 50 тисяч неорганічних речовин і близько 3 мільйонів органічних (Наука і життя, 8, 1963, 13);
//  Який складається з речовин, що не належать до живої природи. Особливого значення набувають досліди по одержанню неорганічних пластмас, які обіцяють дуже багато (Наука і життя, 11, 1962, 42).
▲ Неорганічна хімія — розділ хімії, що вивчає хімічні елементи та утворювані ними прості й складні хімічні речовини, які не мають у своєму складі білка. Теоретичні питання неорганічної та аналітичної хімії близькі до питань фізичної хімії та інших суміжних галузей науки (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 227).