в означеннях
Тлумачення, значення слова «непам'ять»:

НЕПА́М'ЯТЬ, і, жін.

1. Втрата пам'яті про кого-, що-небудь; забуття. Вік злагідніє тоді і війни в непам'яті згинуть (Микола Зеров, Вибр., 1966, 229); Виринає з непам'яті це ім'я.
Іти (піти, спадати, спасти, зникати, зникнути) в непам'ять — забуватися, не згадуватися. [Співець:] Мессія не з'явився, пісні його нехай ідуть в непам'ять (Леся Українка, II, 1951, 154); Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував, — вона вже пішла в непам'ять (Борис Грінченко, II, 1963, 423); Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам'ять (Петро Колесник, Терен.., 1959, 116); Пустити в непам'ять — забути кого-, що-небудь, не згадувати про когось, щось. Коли царський уряд вживав усіх заходів, щоб пустити в непам'ять українського поета, його слава й популярність в народі зростала, ім'я Кобзаря України переростало в символ незламного борця за народну славу (Радянське літературознавство, 2, 1961, 82).

2. Втрата свідомості, непритомність. Десь у підхмарній Струмиці в тяжкій непам'яті лежав старий болгарський цар (Павло Загребельний, Диво, 1968, 275).
Впадати (впасти) в непам'ять — втрачати свідомість, непритомніти. Мені здалось, що се вона почала впадати в непам'ять, але вона була притомна (Леся Українка, III, 1952, 616); Йому так стало прикро, що хотілося впасти знов у непам'ять, ..до болю заплющив очі, але свідомість уже не покидала його (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 500).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 351.

Коментарі (0)