Словник української мови

НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, а, е. Якого не передбачали, не чекали, не сподівалися; несподіваний. Прикре чуття мучило її так довго, аж доки непередбачений випадок не обернув її думок в інший бік (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 73); Олена Петрівна розгублено прислухалася до мови непередбаченого гостя (Натан Рибак, Час, 1960, 420);
//  у знач. ім. непередбачене, ного, сер. Те, чого не передбачали, не чекали, не сподівалися. Тут і трапилось непередбачене. Шофер звернув убік і заглушив мотор (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 9).