НЕПЛАТОСПРОМО́ЖНИЙ, а, е. Який не має можливості сплатити те, що він зобов'язаний платити. — Ось, багато напили, наїли, один втік, а цей неплатоспроможний! — швидко тараторила офіціантка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 140).
НЕПЛАТОСПРОМО́ЖНИЙ, а, е. Який не має можливості сплатити те, що він зобов'язаний платити. — Ось, багато напили, наїли, один втік, а цей неплатоспроможний! — швидко тараторила офіціантка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 140).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 355.