НЕПОЯСНИ́МИЙ, а, е. Якого не можна пояснити, який не піддається поясненню. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 344); Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому поталанить (Олесь Гончар, I, 1959, 40).