в означеннях
Тлумачення, значення слова «непохибний»:

НЕПОХИ́БНИЙ, а, е, рідко. Який не робить помилок, не помиляється; безпомилковий, вірний. Сонце, той ясний і непохибний небесний мандрівник, давно вже перестало бути керманичем моєї земної мандрівки (Іван Франко, II, 1950, 92); О, молодість! ..Непохибні шляхи твої тепер (Павло Тичина, II, 1947, 223);
//  Твердий, непохитний. — Учора ми добули язика; се його [воєводи] непохибне жадання (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 364.

Коментарі (0)