НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до непокірливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (Іван Франко, V, 1951, 373).
НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до непокірливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (Іван Франко, V, 1951, 373).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 360.