в означеннях
Тлумачення, значення слова «непокірливий»:

НЕПОКІ́РЛИВИЙ, а, е. Те саме, що непокірний. — Я, мамо, примітила, що Герман трохи непокірливий і навіть палкий, сердитий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 235); Вона отруїла його життя, розлучивши з милою, вона отруїла його цілий вік непокірливою вдачею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31);  * Образно. Сагайдак вряди-годи підіймав голову з опуклим високим чолом, відкидаючи назад довге русяве волосся непокірливої зачіски (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 360.

Коментарі (0)