в означеннях
Тлумачення, значення слова «непоправний»:

НЕПОПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який важко або неможливо поправити, виправити. Непоправним злочинством здавалось лежання, коли стільки роботи ждало його (Михайло Стельмах, II, 1962, 387); Доринка збагнула, що зробила непоправну помилку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 330);
//  Якого не можна вже уникнути, позбутися. Його слова, збентеження підказали Мерфі, що сталося непоправне лихо (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 134); Смерть Анта завдала великої й непоправної шкоди роду (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 97);
//  у знач. ім. непоправне, ного, сер. Лихо, нещастя, якого не можна вже уникнути, позбутися. Ще не в силі збагнути те непоправне, що зараз сталося, він тільки дивився круглими від жаху очима на розвалену.. батькову голову (Іван Багмут, Опов., 1959, 27).

2. Нездатний виправитися; упертий у своїх переконаннях, звичках і т. ін. — Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з .. непоправним шарлатаном (Нечуй-Левицький, III, 1956, 393); [Ада:] Ви, Івасю, все ще непоправний фантаст (Мирослав Ірчан, I, 1958, 102); Згодом Назара, як непоправного, виключили з школи (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 207).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 361.

Коментарі (0)