в означеннях
Тлумачення, значення слова «непорушний»:

НЕПОРУ́ШНИЙ, а, е.

1. Який не перебуває в русі, а залишається в нерухомому стані. Вона просиділа ввесь цей день німа й непорушна (Борис Грінченко, I, 1963, 385); Промінь ліхтарика ковзав по машині і освітлював непорушні постаті солдат у касках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 432); В гущині заростей, де повітря стояло непорушне, було жарко (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 21).

2. перен. Який не змінює свого виразу (про обличчя, погляд і т. ін.); нерухомий. Спочатку мученик мовчав, і тільки сльози текли по непорушному лиці (Леся Українка, I, 1951, 240); Валентина закинула за голову руки й зупинила на вікні непорушний погляд (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 177).

3. Який не може бути порушений, змінений; міцний, нерушимий. Непорушний союз робітничого класу й селянства є основою морально-політичної єдності радянського суспільства (Павло Тичина, III, 1957, 480); Ми живемо в країні, де.. найбільше шанується священний і непорушний закон дружби народів (Олесь Донченко, VI, 1957, 596);
//  Який ніким і нічим не порушується, не переривається. Здавалось, нічна тиша була непорушна (Микола Трублаїні, I, 1955, 125); У непорушному спокої святогорських лісів стояла задушна липнева спека (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 131); Було кругом незвично тихо. Стояла непорушна тьма (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 153).

4. Якого не можна похитнути, подолати; дуже стійкий. Розбивались одна за одною білогвардійські атаки об непорушний Каховський плацдарм (Олесь Гончар, II, 1959, 350); Імперія кайзера Вільгельма завжди поставала в уяві моїй якоюсь фортецею непорушною (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 40);
//  перен. Який твердо встановився; незмінний, постійний. Життя, що за кілька хвилин здавалося їй таким тривким і непорушним, виявлялося повним непередбачених небезпек (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 352); Авторитет Синявіші, набутий довголітньою чесною працею, лишився непорушним (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 28); Він розкрив мені очі на багато таких речей, які мені до того здавалися непорушними істинами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 362.

Коментарі (0)