в означеннях
Тлумачення, значення слова «непоштивий»:

НЕПОШТИ́ВИЙ, а, е, розм. Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. [Софія Грич:] Ти непоштива дівчинка, я не хочу тебе слухати (Іван Кочерга, II, 1956, 340); — Ти дивись, який він непоштивий! — звернувся Січкар до Варчука. — За це нам колись отак чуба крутили (Михайло Стельмах, II, 1962, 138);
//  Який містить у собі неповагу, нечемність, неввічливість. Старий Бриль гнівно урвав непоштиву синову мову (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 698.

Коментарі (0)