в означеннях
Тлумачення, значення слова «непотріб»:

НЕПО́ТРІБ, чол.

1. род. непотребу, збірн. Непотрібні речі. Він скуповував .. цей зужитий хатній непотріб, лагодив його, мастив гасом і продавав з прибутком (Іван Микитенко, II, 1957, 320); Запнута старою хусткою, перебирала [Дора Устимівна] взуття, хапала старі речі, всілякий дріб'язок і в такі хвилини чомусь намагалась викинути якомога більше непотребу у сміттєвивід (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 60);  * У порівняннях. Кинув Бульба червінці, мов якийсь непотріб (Олександр Довженко, I, 1958, 267).

2. род. непотреба, перен. Нікчемна людина. — Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (Іван Франко, II, 1950, 309); — Я вже більше не непотріб, якого викинули за борт життя, а старший бригадир на одній із залізниць (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 364.

Коментарі (0)