НЕПОВА́ГА, и, жін. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь. Чарка пішла навкруги стола. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей (Нечуй-Левицький, I, 1950, 191); Він зроду ні в чому не міг терпіти неправди й неповаги до старших (Михайло Стельмах, II, 1962, 361).