НЕПОВАЖА́ННЯ, я, сер. Те саме, що неповага. Не знаю, як прийнята вона [стаття] у Харкові, а в Києві нею незадоволені за «неповажання старших», виражене в ній (Леся Українка, V, 1950, 94).
НЕПОВАЖА́ННЯ, я, сер. Те саме, що неповага. Не знаю, як прийнята вона [стаття] у Харкові, а в Києві нею незадоволені за «неповажання старших», виражене в ній (Леся Українка, V, 1950, 94).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 356.