в означеннях
Тлумачення, значення слова «неповторний»:

НЕПОВТО́РНИЙ, а, е. Який не може повторитися. Ти [школо] живеш і житимеш завжди в серці як свідок моєї неповторної юності (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 3);
//  Те саме, що неповторимий. Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним... (Олесь Гончар, III, 1959, 439); Неповторна краса червневих полів хвилюванням наповнила ество, сльозою зволожила очі (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 213).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 357.

Коментарі (0)