НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до неповинний. З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 200).
НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до неповинний. З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 200).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 356.