в означеннях
Тлумачення, значення слова «неповинний»:

НЕПОВИ́ННИЙ, а, е. Який не має за собою якої-небудь вини; непричетний до злочину і т. ін.; невинний. Не здогадався [Славко] сказати матері, що він, довідавшися від Броні про ті інтимні гріхи, простив їй, бо переконався, що вона неповинна (Лесь Мартович, Тв., 1954, 448); [Хмельницький:] А хто забув з вас неповинних дітей, яких шляхтичі палили на згарищах домів наших? (Олександр Корнійчук, I, 1955, 230);  * Образно. Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? (Тарас Шевченко, II, 1963, 378);
//  Щирий, чистий; невинний. Горпина полюбила його, полюбила усім своїм неповинним серцем (Панас Мирний, I, 1954, 218).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 356.

Коментарі (0)