в означеннях
Тлумачення, значення слова «непробудний»:

НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е.

1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Панас Мирний, IV, 1955, 326); Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 117).

2. перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь. Адмірал, дарма що був непробудний п'яниця і вчора ввечері відчутно перебрав.., був водночас і неправдоподібно пунктуальний (Юрій Смолич, V, 1959, 133); Буржуазія показала, що грубий прояв сили в середні віки, який викликає таке захоплення у реакціонерів, природно доповнювався непробудним ледарством (Маніфест комуністичної партії, 1959, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 371.

Коментарі (0)