в означеннях
Тлумачення, значення слова «неприкаяний»:

НЕПРИКА́ЯНИЙ, а, е, розм. Який не знаходить собі місця, притулку; який не знає, що робити, чим зайнятись. Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); Роксолана никала по господі неприкаяна (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 454).
Як неприкаяний (перев. з сл. ходити, тинятися і т. ін.) — не знаходячи собі місця, не знаючи чим зайнятися. До відходу поїзда було ще досить часу, і Антон, як неприкаяний, тинявся по станції (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 368.

Коментарі (0)