в означеннях
Тлумачення, значення слова «неприступний»:

НЕПРИСТУ́ПНИЙ, а, е.

1. До якого дуже важко або зовсім неможливо підступити, наблизитися; недоступний. [Анна:] Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок (Леся Українка, III, 1952, 337); Галя подивилася на неприступні стрімкі скелі (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 66); Не завжди воно [море] ласкаве. Воно буває і сердите та неприступне (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 128);
//  у знач. ім. неприступне, ного, сер. Те, до чого важко або неможливо підступити, наблизитися. Навіщо ж пісня? А на те, Щоб легше брать усе круте І неприступне у житті (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 50);
//  Добре укріплений, захищений; яким важко оволодіти. Чернігів що день, то більше стає неприступним, першорядним острогом на всю Сіверянщину (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 14).

2. перен. До якого не можна підступитися; гордовитий. — І я помітив, що Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню.., — додав Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 136); Руфа стояла біля стіни, неприступна, висока, вродлива (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 111);
//  Який виражає гордовитість. Вона дивилась на присутніх звичайним своїм поглядом — строгим, неприступним (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 133); Вигляд у нього був суворий, неприступний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 369.

Коментарі (0)