в означеннях
Тлумачення, значення слова «непритомний»:

НЕПРИТО́МНИЙ, а, е.

1. Який утратив свідомість; зомлілий. Її так уразило мордування над Романом Сивашем, що впала непритомна і з місяць була після того хвора (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Приголомшений ударом, якусь хвилину я лежав непритомний (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 33);
//  Який відзначається втратою свідомості. Він верзе в непритомнім стані не одно таке, що й сам потім не тямить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 267).

2. Який виражає відсутність свідомості. Мош-Діма з непритомним усміхом проказував молитву (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); В свічаді відбивалися заплакані очі, розтріпане волосся, лютий, непритомний погляд (Леся Українка, III, 1952, 540).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 370.

Коментарі (0)