в означеннях
Тлумачення, значення слова «непривітний»:

НЕПРИВІ́ТНИЙ, а, е.

1. Який неввічливо, недоброзичливо, неласкаво ставиться до інших. — Чого вона така непривітна, — думаю собі (Марко Вовчок, VI, 1956, 239); Спершу Андріян здався справді непривітним. Сидів набундючений (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204);
//  Який виражає таке ставлення. Коли зникла її осяйна усмішка, обличчя її здавалося негарним і непривітним (Олесь Донченко, III, 1956, 405); — Командир Богунського полку товариш Щорс? — пролунав раптом непривітний голос з порога (Олександр Довженко, I, 1958, 142).

2. перен. Який справляє неприємне, гнітюче враження (про предмети, явища природи і т. ін.); похмурий. Сумна та непривітна картина була перед очима в Семена (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 96); День видався морозний, непривітний (Микола Олійник, Леся, 1960, 219); Він виглянув у вікно на непривітний похмурий ліс і сірі хмари (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 367.

Коментарі (0)