НЕРЕСТОВИ́К, а, чол. Водоймище, признач. для нересту риби. Якщо в нерестовику мало рослинності, підсівають овес або викладають дно дерном (Колгоспник України, 6, 1961, 26).
НЕРЕСТОВИ́К, а, чол. Водоймище, признач. для нересту риби. Якщо в нерестовику мало рослинності, підсівають овес або викладають дно дерном (Колгоспник України, 6, 1961, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 375.