в означеннях
Тлумачення, значення слова «нерухомий»:

НЕРУХОМИЙ 1, а, е.

1. Який не рухається, залишається в одному й тому ж положенні. Скелі над берегом здавались ще більше нерухомими проти вічно живого, вічно рухомого моря (Леся Українка, III, 1952, 597); Пішов Артем. А мати стояла на місці нерухома, дивлячись сипові вслід (Андрій Головко, II, 1957, 425); Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (Михайло Стельмах, I, 1962, 274).

2. перен. Який не змінює свого виразу (про погляд, обличчя і т. ін.). — І мені стало чогось страшно, найбільше, коли я завважив усміх на твоїх устах, нерухомий, мертвий усміх (Леся Українка, III, 1952, 684); Цілими днями політрук мовчав. Його широке суворе обличчя було нерухоме (Олесь Гончар, III, 1959, 176); Федір, блідий, похмурий і розгублений, дивився на Солода нерухомими очима (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 24).

3. розм., рідко. Те саме, що нерухливий. Мій Кирило — золото не чумак! Такі брови високі, чорні. Все люльку курив; хмурий, наче думає на турка йти; а нерухомий, як справді з золота викований! (Марко Вовчок, I, 1955, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 380.

Коментарі (0)

НЕРУХОМИЙ 2, а, е. Який складається із земельної ділянки, будівель і т. ін. Зоставили [брати] Харитонова, як найменшому в сім'ї, по народному звичаю на Україні, усе нерухоме добро і господарство (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12).
 Нерухоме майно — земельна ділянка, будівлі і т. ін., належні кому-небудь. — У мене є нерухоме майно, і суддя мене негайно звільнить, — не здавався Одіо (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 380.

Коментарі (0)