в означеннях
Тлумачення, значення слова «нерв»:

НЕРВ, а, чол.

1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму. [Семен:] Я надіюся, що він [лікар] вилікує мене, бо хоч око і пошкоджене, але нерв живий (Захар Мороз, П'єси, 1959, 29); Черепномозкові нерви беруть початок від головного мозку і поширюються в ділянці голови і шиї (Анат. і фізіол. людини, 1957, 141).

2. тільки мн. Система таких волокон, які обумовлюють загальний стан, поведінку і діяльність всього організму людини. [Стась:] Мамо, випий краще своїх крапель — у тебе нерви заспокояться (Степан Васильченко, II, 1960, 194); Напружені нерви тримали все тіло і мозок в стані якогось дивного, неспадаючого збудження (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 195).
Грати на нервах див. грати 2; Діяти на нерви — збуджувати, дратувати кого-небудь; Дратувати нерви — хвилювати, непокоїти, виводити з спокійного, урівноваженого стану кого-небудь. Сон та вчорашній вечір не йшли йому з голови, дратували нерви (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 163); Псувати нерви: а) (кому) хвилювати, непокоїти, виводити з спокійного, урівноваженого стану кого-небудь; б) (собі) хвилюватися, роздратовуватися, збуджуватися. Чи варто псувати собі через нього нерви? (Олесь Донченко, V, 1957, 501); Стальні (залізні) нерви — тверда, сильна воля й твердий, сильний чарактер. — Тільки завдяки моїм стальним нервам я не турнув їх [відвідувачів] в три шиї з салону (Андрій Головко, II, 1957, 534).

3. перен. Головна рушійна сила чого-небудь; центр, організуюче ядро якої-небудь діяльності. — Партійний комітет покладає.. втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105); Транспорт — головний нерв народного господарства (Наука і життя, 1, 1959, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 374.

Коментарі (0)