НЕЩА́ДНИЙ, а, е.
1. Який не знає пощади;
жорстокий, непримиренний, безпощадний. Ненависть до
ворогів повинна бути в нас нещадна, як нещадною була вона
і в Шевченка (Павло Тичина, II, 1957, 128); Вона була активна
й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав
їй на дорозі (Юрій Яновський, II, 1954, 66); Завжди
урівноважений і терплячий, капітан Чумаченко ставав
нещадним, коли виявляв, що якась рота зазнала, марних втрат
людьми (Олесь Гончар, III, 1959, 282);
// Власт. такій людині.
Жалілася [мати] на своє тяжке, одиноке життя та
нещадний, без милості, характер Інокентія (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 74);
// Який виражає жорстокість,
непримиренність; грізний. Очі лейтенанта горять жадобою, а губи
тремтять, як у ображеної дитини; поросле щетиною
обличчя з випертими вилицями гострішає, робиться
нещадним і лютим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320); Знов погляди
їхні зійшлись, як мечі: — У нього — нещадний,
благальний — у неї... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 270);
// Пройнятий великим завзяттям, наполегливістю; дуже
сильний. Клекотав нещадний рукопашний бій (Ле і Левада,
Південний захід, 1950, 301); ..Маркс і Енгельс підняли нещадну
війну проти німецьких опортуністів (Ленін, 20, 1971,
190).
2. Який дуже дошкульно діє (про вітер, сонце, мороз і т. ін.). Безмежний, поруділий під нещадним сонцем степ задихається від спеки (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 281); Зараз полудень, і воно [сонце] високо стоїть над головою. Здається, нікуди не, сховатися від нещадного проміння (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 10).