НЕЩА́СНО. Присл. до нещасний. Живуть убого, трудно й нещасно (Андрій Головко, II, 1957, 368).
НЕЩА́СНО. Присл. до нещасний. Живуть убого, трудно й нещасно (Андрій Головко, II, 1957, 368).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 408.