в означеннях
Тлумачення, значення слова «нещастя»:

НЕЩА́СТЯ, я, сер.

1. Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; лихо. Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду і настала біда) зробили мене ще більше.. серйозним (Михайло Коцюбинський, ЛІ, 1956, 281); — Я [листоноша] бачу радість, я бачу й нещастя, я стою на порозі, — всім знайомий, багатьом друг (Юрій Яновський, I, 1954, 24); Особливо часто зверталась по допомогу [до І. Карпенка-Карого] двоюрідна сестра Мотря.., яка майже щомісяця вигадувала всякі нещастя — пожежу, пошесті, неврожаї, пограбування, — плакала і просила вирятувати з біди (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 15);
//  Те саме, що Нещасний випадок (див. нещасний), її чоловік завжди було робить з конем у лісі в пана Стаха Крапивпицького. Та з ним трапилось нещастя, придавила деревина (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 8).
 [Як] на нещастя, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження співчуття, досади, незадоволення і т. ін. з приводу чого-небудь. Ще й, на моє нещастя, прийшла мені на думку та страшна тітка Наталія (Нечуй-Левицький, III, 1956, 259); — Ох ти ж горенько, і монополька, як на те нещастя, закрита, — розгублено ляпав він руками по стегнах. — А то б я повів тебе до громади, хай би нас люди розсудили (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 286).

2. зневажл., рідко. Про те, що не приносить користі, радості і т. ін., а може стати джерелом якого-небудь лиха, страждання, неприємностей. — А вже тоді на базі реконструйованої промисловості можна буде й саме хліборобство піднести, щоб було воно в нас культурним хліборобством, а не таким нещастям, як тепер є (Андрій Головко, II, 1957, 55); — А я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину.. — І це ти, чоловіче, з самого лісу тягнеш отаке нещастя? — жахається Яків (Михайло Стельмах, I, 1962, 480).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 408.

Коментарі (0)