НЕСО́ЛОДКО. Присл. до несолодкий;
// у знач.
присудк. сл. Насті-то легше, вона ще з восьмого класу
протоптала стежку на ферму... А от Докійці, Парасці
і Федорці несолодко (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 386.