Словник української мови

НЕСТРОЙОВИ́Й, а, е. Стос. до військових частин, не зв'язаних безпосередньо з веденням бойових дій. Офіцери, опустивши книжки, відповіли йому з тією старанністю, як це робить тільки нестройовий начсклад (Іван Багмут, Опов., 1959, 76);
//  Характерний для того, хто не зв'язаний безпосередньо з веденням бойових дій. Не лише вигляд у нього нестройовий, в душі Михась зовсім не військова людина (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 32).