НЕСТРИ́МНО. Присл. до нестримний. Потоки біжать нестримно стрімголов додолу (Марко Черемшина, Вибр., 1960, 84); Надія ще ніколи не бачила, щоб Чистогоров плакав. Та ще й так нестримно (Яків Баш, Надія, 1960, 331).
НЕСТРИ́МНО. Присл. до нестримний. Потоки біжать нестримно стрімголов додолу (Марко Черемшина, Вибр., 1960, 84); Надія ще ніколи не бачила, щоб Чистогоров плакав. Та ще й так нестримно (Яків Баш, Надія, 1960, 331).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 391.