в означеннях
Тлумачення, значення слова «нетяма»:

НЕТЯ́МА, и, жін., розм.

1. Непритомний стан; непритомність. Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (Іван Франко, III, 1950, 105); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366).

2. Стан сильного збудження (від задоволення, радості і т. ін.). А лисичка слуха, аж рот роззявила — Про такі розкоші вона ще й не снила. А як кінчив Півник, то вона з нетями Аж скочила вгору (Іван Франко, XIII, 1954, 264).

3. жін. і чол., зневажл. Недогадлива, нетямуща людина. Стара Прохориха нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 334); — Усі ви безголові! Ну що з того, що я вам поможу? Ви тричі приходили і тричі ті ж самі — які ви нетями! (Павло Тичина, I, 1957, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 397.

Коментарі (0)