в означеннях
Тлумачення, значення слова «нетямущий»:

НЕТЯМУ́ЩИЙ, розм., рідко, НЕТЯМУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось. [Тхориха:] Хто ж напише все те, хто похлопоче за нас, нетямущих? (Панас Мирний, V, 1955, 187); — Все я знаю. І не думай, що я така вже нетямуща (Натан Рибак, Час, 1960, 584); — Та воно ж таким уже нетямучим і вродилося. Репетує, а що й до чого — і само не збагне (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 42);
//  Який виражає нерозуміння, недогадливість. Схаменулась [Любуша], провела рукою по чолу, озирнулась нетямущим поглядом (Іван Кочерга, II, 1956, 73); Катря в розпачі нетямущими очима глянула благально на жінок, що обступили її (Андрій Головко, II, 1957, 372).

2. Недогадливий, покмітливий (про дитину). Голубить і вчить [дід] свого маленького нетямущого правнука тримати в руках дідову люльку (Яків Качура, Вибр., 1953, 42); Сашкові зробилось дуже прикро, аж гірко, що він такий ще нетямущий; справді — малюк... (Юрій Смолич, V, 1959, 544).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 397.

Коментарі (0)