в означеннях
Тлумачення, значення слова «нетутешній»:

НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є.

1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усьоро було видно, що він нетутешній (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 94); — Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 13);
//  Не поширений у цій місцевості; чужий. Завела [Зуйка] сумну й тягучу нетутешню пісню, що її чула й вивчила вона ще замолоду на Херсонщині (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 90).

2. рідко. Неземний, потойбічний. Він дивився на всі боки, і погляд його відзначав речі довкола, як неживі, як вже нетутешні (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 46); Білявий, кирпатий, з обличчям приємним і задерикуватим, якимсь нетутешнім видінням став він несподівано на порозі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 397.

Коментарі (0)