в означеннях
Тлумачення, значення слова «неугавний»:

НЕУГА́ВНИЙ, НЕВГА́ВНИЙ, а, е.

1. Який не може заспокоїтися, угамуватися; невгамовний. Ввечері прибіг Фред. Мов нічого не трапилось — такий же веселий, неугавний (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 88).

2. Який не припиняється, не затихає тривалий час (про звуки, шум і т. ін.). З села доносилися одинокі викрики жінок, з майдану чувся неугавний клекіт чоловіків (Панас Мирний, III, 1954, 51); У диму — і гори, і поля. Битви громовиця неугавна (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 22). Вона почула тільки якийсь невгавний металевий звук (Юрій Смолич, I, 1958, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 398.

Коментарі (0)