в означеннях
Тлумачення, значення слова «неук»:

НЕ́УК, а, чол.

1. розм. Нетямуща, недосвідчена, мало знаюча людина. Тільки найбільші неуки можуть ігнорувати буржуазний характер демократичного перевороту, що відбувається.. (Ленін, 11, 1970, 14); Підпанки, серед яких я обертався, шукаючи правди, виявилися жалюгідною купкою неуків, шарлатанів і зрадників (Олександр Довженко, I, 1958, 16).

2. заст. Неосвічена, неграмотна людина. Учений іде, а неук слідом спотикається (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 91); Хай Ігор знає, що його друг не якийсь неук, а вже рік ходив до школи (Олесь Донченко, V, 1957, 44).

3. спец. Не приучений до їзди кінь. Він міг одним помахом викинути своє туго збите тіло на якогось жереба-неука, на якому й комар не сидів (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 70); Сама [княгиня] їздила по ярмарках, підбирала коней під масть, все восьмерики, сама любила і виїздить неуків (Збірник про Кропивницького, 1955, 12);  * У порівняннях. [Ізоген:] Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки, рвуть поводи і не хотять ніяк ходити в шорах (Леся Українка, III, 1952, 297).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 398.

Коментарі (0)