в означеннях
Тлумачення, значення слова «неустойка»:

НЕУСТО́ЙКА, и, жін.

1. Установлене договором стягнення (штраф) за невикопання однією стороною зобов'язання. В договорі передбачено, що колгосп, який не поставляє в строк худоби на відгодівлю, платить неустойку в розмірі 5 копійок за голову за кожний прострочений день (Колгоспник України, 11, 1961, 13).

2. розм. Невдача, неполадки в якій-небудь справі. — Куди ти поспішаєшся? — кинув він, посмутнівши. — А ти хіба не знаєш? Там же неустойка десь у прогоні. Треба лад навести (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 454).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 399.

Коментарі (0)