в означеннях
Тлумачення, значення слова «невгамовний»:

НЕВГАМО́ВНИЙ, а, е.

1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок невгамовних щебетунчиків (Любов Яновська, I, 1959, 53); Скільки знає його Надія, він весь час на комсомольській роботі і завжди невгамовний, беручкий, винахідливий (Яків Баш, Надія, 1960, 53); Діловито перестрибували з жердинки на жердинку невгамовні синиці (Олесь Донченко, IV, 1957, 461);
//  Сповнений хвилювань, тривог; неспокійний. Про вас, дівчата.., Про трудові буденні дні І вашу вдачу невгамовну Сказать хотілося б мені (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 85).

2. Який не стихає, не замовкає, не припиняється протягом тривалого часу. В лісі, під невгамовні співи й щебетання пташок.., наша розмова почалась якось раптово, щиро (Павло Тичина, III, 1957, 278); Люблю я.. невгамовне гуркотіння Швидких маршрутних поїздів (Микола Упеник, Укр. поема, 1950, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 252.

Коментарі (0)