НЕВГАСИ́МО. Присл. до невгасимий. [Чоловік:] Єрусалиме мій, Єрусалиме! Ти, вічна рано рідної країни! Гориш ти в мене в серці невгасимо!.. (Леся Українка, II, 1951, 150); [Коваленко:] Я жива людина, і кохання невгасимо палає в моєму серці (Вадим Собко, П'єси, 1958, 188).