в означеннях
Тлумачення, значення слова «невгавучий»:

НЕВГАВУ́ЧИЙ, а, е. Який не вгамовується, якого не можна втримати, заспокоїти. Тільки Жучка невгавуча У покосах порина (Павло Грабовський, I, 1959, 299);
//  Який не стихає, не припиняється протягом тривалого часу (про пісні, звуки, шуми і т. ін.). Гніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати; Цвіркуни покинуть пісню Невгавучу цвіріньчати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254); Ой, та який же сьогодні вітер! Він висвистує свою невгавучу пісеньку (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 252.

Коментарі (0)