НЕВПІЗНА́ННЯ, я, сер.: До невпізнання — так, що не можна пізнати. Під керівництвом Комуністичної партії радянські люди до невпізнання перетворили старі промислові райони (Наука і життя, 4, 1957, 3); Змінився Максим до невпізнання навіть зовні. Схуд, витягся вгору, роздався в плечах (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 76).